Справа не в тому, що приходили саме думки про щось.
Не треба аналізувати ці думки. Не важливо які думки приходять. Думки
лише намагаються описати вас. Але в не є нічим з того, що говорять думки.
Не буде цих думок, будуть інші.
Негативні думки спричиняють депресію, але й перезбудження через
позитивні нічим не краще.
Все просто: думки будуть завжди. Чи про когось, хто зробив на вашу
думку вам щось не так чи про безліч інших поточних «важливих» справ. Справа не
в їх наповненні, не в їх якості, а в тому, щоби дивитися крізь них.
Як це зробити? Повертатися знов і знов до «Я є». Знову і знову. Й
головне – намагатися знову і знову. Коли це стає важко, допомагають
мантри. Мантри зміцнюють розум, зосередження на мантрі
– укріплює розум від блукання тут і там.
Тоді як під час медитації думки починають приходити з більшим натиском.
Немає сенсу давати енергію думкам нескінченно пережовуючи їх,
увіковічуючи те, що має бути відкинуте.
Аналіз й намагання розібратися не здатні вирішити те, на що
претендують, це лише спроба виправдати, полегшити біль, знайти в
цьому якесь вдоволення.
Психологія тут не спрацює, прийде мить, коли вона мусить
бути відкинута, оскільки розум не може сягнути того, що
є джерелом болю, страждання, нещастя – всіх негативних та позитивних станів.
Всі реакції: страждання, щастя, захоплення, біль – це те що засвідчується нами, але не те, що є істинним.
Має бути відкинуте все.
